Польща

 Ян Чеслав Косинський (Jan Czesław Kosiński)

Автор - Агнешка Косинська

      Ян Чеслав Косинський (народився 2 січня 1932 року у Вуйтові біля Беча – помер 11 жовтня 1999 року в Дембіці).

     Малював з дитинства. Був самоуком. Працював аквареллю, олією, пастеллю, робив малюнки вугіллям, пером, олівцем і фломастерами, виготовляв скульптури з дерева, працював з тканиною. Захоплювався витинанкою і прикладним мистецтвом (зокрема, робив рами для картин і дзеркал, розписи на фарфорі, меблі, проекти дизайну інтер'єру). Він також був пристрасним садівником і дизайнером садів, а також розводив квіти. У своїй роботі художник використовував все, що має колір і фактуру: старі ганчірки, дитячі рейтузи, обрізки матеріалів, упаковку, використані конверти та поштові бланки, сучки, гілки, каміння. "І хоча моєю улюбленою технікою є акварель,- зазначав Косинський,- техніку і теми я вибирав у відповідності зі своїм настроєм”.

   Ще в молодості художник був зачарований сільською архітектурою, у своїх малюнках він буквально з документальною точністю змалював старі, криті соломою хатини Вуйтова і околиць, а також знаменитого середньовічного містечка Беч, в якому він жив на квартирі під час навчання у місцевому Ліцеї ім. Станіслава Лещинського. Деякі з цих ранніх робіт можна побачити в зібраннях музею в Дембіці, якому Косинський віддав більше шістдесяти своїх робіт різних періодів творчості. У 50-ті роки він був помічником по реставрації розписів в старовинних церквах у Вуйтові і Липинках.

      Захоплення витинанкою почалося з виставки мексиканського мистецтва, яку молодий художник побачив у 1953 році у Варшаві. Художня вирізка його зачарувала. З тих пір він шукав форму, в якій міг би передати свої почуття і життєвий досвід. З дитинства вправою для рук і раннім натхненням, безумовно, були також витинанки, які різали у сім'ї Косинських (як і в багатьох інших) Витинанки служили для прикраси будинку: вікон, дверей, столу. Вправою для уяви, в свою чергу, були тамтешні обряди, пов'язані зі святами, а також циклом робіт у полі (колядки, переодягання, маски) і гірськими краєвидами. Наприклад, його витинанки із зображенням розп'ятого Христа багато в чому завдячують своїй появі капличкам і святим, яких ставили на дорогах і полях. Як же, однак, всі ці елементи і образи через десятки років ожили в уяві автора, щоб розвинутися в фантастичні і фантасмагоричні форми!

      Витинанка Яна Косинського пройшла ряд етапів: від традиційної, народної, через релігійну до пізнішої - обрядової і навіть сатиричної. В ній читається також неординарне почуття гумору. Сам автор систематизував свої витинанки в цикли і дав їм назви: „Маски”, „Демони”, „Мадонни”, „Звичаї та обряди”, „Колядники”, „Вази”, „Подвійний портрет”, „Собори”. Художнє вирізання тісно пов'язане з підходом Яна Косинського до матеріалу: він часто, через відсутність професійного дорогого матеріалу, використовував різні паперові фактури, власноруч їх розфарбовуючи: як правило, це була чорно-біла гама, рідше він застосовував основу червону або зелену. Його витинанки найчастіше мали формат A3. „ У витинанках я висловлюю свої поточні проблеми. Якщо мене щось засмутило, не сподобалося в політичній, соціальній або навіть сімейній сфері, я пробую це показати у витинанках. В моїх роботах зображено багато коронованих осіб, священників, чортиків, ангелів, реальних і вигаданих тварин, трохи рослинних мотивів. Мені здається, що прагнення показати це колись будь-кому допоможе зрозуміти те, що я хотів сказати”.

       З 1957 року художник був пов'язаний з Дембіцею, де регулярно виставляв свої роботи, насамперед, в Галереї Міського Центру Культури. Брав участь в численних конкурсах і виставках,присвячених також і навколишньому середовищу: Варшава, 1951 (акварель і олія); Дембіца, 1988, 1990, 1994, 1995, 1996, 1997 (оформлення навколишнього середовища); Беч, 1949 (акварелі); Горліце, 1952 (акварель, олія); Липинки, 1953 (акварель, олія, витинанка); Жешув 1954 і 1959 (акварель і малюнок тушшю); Тарнув,1987 (витинанка); Дембіца, 1989 (акварелі); Дембіца, 1991 (витинанка).

        Його роботи посмертно систематично представлені в музеях, зокрема, у Галереї MOK в Дембіці, в Регіональній Палаті в Стоберні (біля Дембіці). У липні 2013 року в Музеї Паперу і Друку при Центральному текстильному Музеї в Лодзі відбулася персональна виставка витинанок Яна Косинського у рамках циклу виставок, присвячених польській художній витинанці.