Друге Міжнародне свято народного мистецтва «Українська витинанка»

      З 18 по 21 вересня 2015 року в місті Могилеві-Подільському Вінницької області відбувся Другий Міжнародний фестиваль витинанки «Ангел миру». Цей фестиваль майстри чекали з нетерпінням. Тут зібралася велика і дружна сім'я витинанщиків: понад 50 майстрів з 16 областей України, АР Крим, Білорусі, Румунії. Вік майстрів коливався від 6 до 78 років!

      Цей фестиваль відрізнявся теплотою та гостинністю. Все було по-домашньому затишно. Три дні, поки проходив фестиваль, світило яскраве сонце і було по-літньому тепло.

     Перед тим, як їхати в Могилів-Подільський, у майстрів було трохи часу, і вони відвідали Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, де подивилися виставку рушників, деяким з них більше 100 років. Побували в музеї інституту етнографії та мистецтва і навіть приміряли музейні «експонати». 

    Ввечері, вже в Могилеві-Подільському, в затишному кафе на березі Дністра, за традицією, майстри розповідали про себе.

     На наступний день, у дворі Будинку народної творчості, відбулося урочисте відкриття фестивалю та відкриття виставки робіт майстрів.

   Після обіду майстра відвідали Свято-Успенський чоловічий скельний монастир, який знаходиться на лівому березі Дністра біля села Лядово. Перші згадки про це місце збереглися в літописі ХІІ століття.

      Пізно ввечері в готелі майстри Маріанна Любас і Наталя Сташкевич проводили майстер-клас по вириванці.

     20 вересня майстри вирізали маленьких янголів для колективної роботи.

      А ще проводили майстер-класи для всіх бажаючих.

  В цей день майстри відвідали музей етнографії і народного мистецтва ім. Марії Руденко. Його директор, Марія Гоцуляк, радо зустрічала всіх хлібом-сіллю та вручила коровай найстарішому вытынанщику. Майстрів вітав ансамбль "Горлиця", а ще був показаний фрагмент фільму про Марію Руденко. За вже сформованою традицією майстри залишили свої підписи на рушнику.

  Три дні промайнули, як одна мить. На закритті фестивалю співав чоловічий ансамбль, який тепер, з легкої руки Тараса Крамаренка, називається "Славень". Після закриття фестивалю майстри вшанували пам'ять загиблих героїв і поклали квіти.

    Ось і настала хвилина розставання. Ми всі сфотографувалися на сходинках готелю. Останній день видався похмурим, ніби сама природа не хотіла розлучатися зі світлим святом. Як здорово, що тут, у Могилеві-Подільському, проводяться такі фестивалі, що змогли вберегти, справжнє українське народне мистецтво.

       До побачення, Могилів-Подільський! До нових зустрічей!

Фотографії для статті люб'язно надали майстри витинанки.