Виставка витинанок Ірини Токарської
"Я - березень холодної води"
У Музеї народної архітектури і побуту у Львові відкрито виставку витинанок Ірини Токарської. Виставка носить назву "Я - березень холодної води". На ній Представлено тридцять з лишнім робіт витинанки багатошарової, декілька витинанкових мініатюр під назвами "Крижинки" і витинанка довжиною 8 метрів, 40 сантиметрів під назвою "Струмок".
Витинанка Ірини Токарської – яскраве явище культури сучасного Львова і України. У художній інтерпретації художниці вона набуває глибокого філософського змісту, відображаючи сприйняття авторкою навколишнього світу. А світ Ірини Токарської – тонкий та поетичний, філософський та ліричний, складний та багатогранний, як і її твори – багатошарові витинанки.
Витинанка як вид декоративно-ужиткового мистецтва у творчості Токарської поєднує у собі народну традицію та нові пластичні прийоми, що розкривають ширші можливості цієї техніки, збагачують її, дозволяють жити на паперових площинах в новому поданні і звучанні, не втрачаючи української народної основи, замішаної на своєрідній мелодиці і красі. Про це свідчить нова серія творів за мотивами першого місяця весни - березня, як символу початку, зародження нових життів і прокидання із сну тих, хто був тут давно. В холоді початку родиться тепло.
Багатошарові витинанки Ірини Токарської – яскраве і впевнене утвердження життя. Це жива казка, у якій художниця дарує глядачеві повагу до Божих творінь, відшукує місце найменшому прояву вселенської любові у складних замісах нашарувань.
Стилізація та декоративність, переведення образу в символ-знак, чітка графічність і живописний елемент творять власний, впізнаваний художній почерк витинанок Токарської, які сприймаються як гравюри на дереві чи лінолеумі.
Улюбленими мотивами композицій художниці є дивовижні птахи, розкішні квіти та трави, столітні дерева, рослинні гущі, сріблясті риби в золотих коронах, що є символами світової гармонії, можливості розквіту раю на Землі, людської одухотвореності і щастя.
Ірина Токарська народилася в селищі Олесько, Буського району на Львівщині.
Закінчила Волинський Державний Університет імені Лесі Українки, факультет слов’янських мов, та найповнішу освіту здобула в «домашніх університетах», де перейняла від мами народну пісню, глибину української лірики і філософії, естетизацію простору, глибинне розуміння природи, світову літературну та мистецьку класику.
Десять років викладала зарубіжну літературу. Друкувала поетичні твори у літературній пресі. Видала книжку лірики «Я ходила до раю», підготувала до друку декілька інших поетичних та прозових збірок, організовує вечори спілкування Творчого об’єднання «Сходи».
Сьогодні Ірина викладає образотворче мистецтво у Львівській середній загальноосвітній школі №34 ім. Маркіяна Шашкевича, м. Львова, є керівником гуртка «Майстерня Кольорових Мрій».
Виставкову діяльність розпочала у 1996 році. Займається малярством на склі, графікою, книжковою ілюстрацією, живописом, декоративним розписом, витинанкою. Учасник численних збірних виставок в Україні та за кордоном (Луцьк, Львів, Дніпропетровськ, Могилів-Подільський, Івано-Франківськ, Краків). Автор дванадцяти персональних виставок, численних спільних.


