Васильєва Валентина Федорівна

(1900-1985)

(Україна, м. Вінниця)

Автор - А.О.Петриченко - зберігач колекції історико-художнього
музею м.Домодєдова (Росія, Московська область).

     Валентина Федорівна ще до революції 1917 року навчалася у Миргородській художньо-промисловій школі. У радянські часи вона була відома як спеціаліст з кераміки, налагоджувала роботу багатьох підприємств України, які випускали фаянсові та порцелянові вироби.  Опанувавши  всі роботи  з кераміки, В.Ф.Васильєва виготовляла художні вироби, майоліку, виконувала розпис. Захоплювалася різьбленням та випалюванням по деревині, була знайома зі всіма видами народної вишивки, виготовляла штучні квіти з паперу, тканини, стружки, капрону, навіть навчилася шити взуття. А ще вона чудово співала, керувала художньою самодіяльністю й сама брала участь у виставах.

      У 60-ті роки ХХ століття Валентина Васильєва почала серйозно займатися вирізуванням з паперу. І одразу її роботи привернули на себе увагу спеціалістів. Вона брала участь у всіх виставках  народної творчості, неодноразово влаштовувала  персональні виставки своїх робіт.

     Важко визначити стиль і почерк В.Ф. Васильєвої: у її витинанках стільки самобутнього, стільки різних нюансів та відтінків. Та все ж головним для її творчості завжди залишаються народність, мотиви навколишньої природи, національні орнаменти, дух народної бувальщини і казок. Розкішні фантастичні гірлянди квітів пройняті динамікою і несуть відчутні інтонації полтавських орнаментів та керамічних розписів.

     Вирізувала майстриня  невеличкими ножицями із заокругленими  лезами. Завжди працювала  без попереднього підмальовка мотиву. Дуже рідко наслідувала когось, створюючи оригінальні орнаменти самостійно. « Навіть вночі сняться орнаменти»,- писала вона у листі Олексію Максимовичу Петриченку.

     Більшість робіт Валентини Васильєвої виконано за принципами народної витинанки із залученням дзеркальної та центрально-осьової симетрії. Вирізувала майстриня лише один примірник, старанно обробляючи деталі. Її витинанки захоплюють нескінченним розмаїттям форм рослинних орнаментів, глибоким знанням традицій українського народного мистецтва. Мисткині притаманне  мереживне виконання малюнка: рівномірне чергування  отворів і паперових смужок, насиченість поля, відсутність великих плям або прорізів. Її композиції завжди зібрані, пропорційні, компактні, вирізняються ювелірністю та граничною графічністю стилю.

    Саме тому  витинанки В.Ф.Васильєвої могли слугувати зразками  для  мережаних комірців і  вишивок (або спеціально для цього виготовлялися). Досконало володіючи традиційною побудовою витинанки, Валентина  Федорівна  Васильєва часто залучала  до своєї техніки  своєрідну асиметрію, створюючи неповторні форми.

    У публікації використані матеріали з книжки М.Є.Станкевича "Українські витинанки".

Ілюстрації - з колекції О.М. Петриченка.