Четвертий Міжнародний симпозіум

"Художественное вырезание от прошлого к будущему" (Москва)

Автор: О.Харченко

     З 6 по 10 вересня 2012 року в Росії (Московська обл.., Домодєдово, Історико-художній музей) пройшов 4-й Міжнародний симпозіум  «Художнє вирізування: від минулого в майбутнє».

     На форум приїхали майстри й педагоги з Росії, України, Білорусі і Литви. Надіслали свої доповіді художники-витинанкарі  з Німеччини й Нідерландів.

     На фотографії – учасники симпозіуму тримають у руках свої роботи, які  вони приготували в дар Всеросійському музею декоративно-прикладного і народного мистецтва.

      У рамках симпозіуму було заплановано проведення виставки робіт учасників, науково-практичної конференції з тематики «Історія і сучасність», «Творча «кухня» майстрів, «Питання термінології», «Роль вирізування у педагогіці й вихованні», майстер-класи з вирізування, екскурсія по Всеросійському музеї декоративно-прикладного і народного мистецтва, екскурсія по Москві.

      На фотографії ми бачимо координатора проекту Петриченко Асю Олексіївну, яка є співробітником Домодєдовського музею й зберігачем  єдиного в Росії зібрання художнього вирізування народів миру.

     Цю колекцію, яка налічує близько 5 тис. експонатів, зібрав її батько – Олексій Максимович Петриченко (1911- 1996), видатний вчений-металург, академік. Унікальність цього зібрання вирізок полягає не стільки в кількості екземплярів, скільки у складі колекції, яка містить зразки всіх сучасних типів вирізок, що дозволяє простежити історію і типологію мистецтва вирізування в різних країнах світу. Зберігається ця унікальна колекція в Історико-художньому музеї міста Домодєдово (Московська обл.) .

   На фото – А.О.Петриченко в одній із зал музею, де розміщено вирізки Китаю. 

      В залах музею під час симпозіуму була відкрита виставка робіт московських й підмосковних майстрів, а також учасників із різних країн.

      На фото – мить відкриття виставки й симпозіуму 7 вересня. У центрі – А.О.Петриченко, справа від неї – директор музею Чекмарьова Ірина Геннадіївна. 

     З цікавістю учасники розглядали і фотографували роботи своїх колег –витинанкарів. На фото – майстер із Сімферополя Валентина Шитікова  знайомиться  із роботами Ірини Зяткіної (м. Бердянськ, Україна) і Людмили Бабич (смт Царичанка Дніпропетровської обл., Україна).

    Ранкове засідання 8 вересня було присвячене історії розвитку художнього вирізування. Відкрила науково-практичну конференцію представниця Росії Анна Спаришкіна, яка змогла віднайти свідоцтва існування в Росії не тільки силуетів, але й народних, декоративних вирізок кінця 19 – початку 20 століть.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

    Великий інтерес у слухачів викликало повідомлення Слюнченко Валентини Антонівни (Білорусь), присвячене іудейським мотивами в паперових вирізках. Майстер багато часу присвячує роботі з дітьми, передає їм свої знання і досвід, виховує у них любов до такого прекрасного виду творчості, як художнє вирізування. На фото – В.Слюнченко.

     Подивіться на роботу Валентини Слюнченко на тему віял, приурочену до 200-річчя від часу війни 1812 року.

      На цьому ж засіданні увазі учасників було представлено для ознайомлення сайт "Українська витинанка", який створила майстер витинанки з міста Бердянська Запорізької області (Україна) Ірина Зяткіна, літературну частину підготувала автор цих рядків Олена Харченко (село Осипенко Бердянського району), а ідейним куратором став відомий український художник-графік, майстер витинанки Василь Корчинський. На сайті передбачається знайомство з новинами у світі витинанки, з творчістю майстрів України та світу, майстер-класи, відео, публікації статей, дитяча творчість, знайомство зі збірками музеїв та багатьма іншими цікавими темами. Таке спілкування майстрів та всіх, кому не байдуже мистецтво художнього витинання, як нам здається, вкрай необхідне і корисне.
         На фото видно, з яким захопленням учасники симпозіуму слухають доповідачів. Конкретно це була доповідь майстра з Литви Клайдаса Навіцкаса "Вирізка з паперу", в якому автор простежив історію вирізки від моменту винаходу в Китаї паперу і до наших днів. Клайдас наводив приклади та ілюстрації зі свого особистого досвіду спілкування з майстрами Японії, Китаю та багатьох інших країн.

      Клайдас Навіцкас - один з найвідоміших майстрів художнього вирізування в Литві та світі. За освітою він юрист. Але його серце, душа і помисли віддані улюбленому мистецтву вирізування. У 2008 році вийшла його книга-альбом, в якій вміщено близько 150 унікальних робіт майстра.

      Зінаїда Косицька, яка у своєму виступі розповіла про провідних майстрів витинанки в сучасній Україні, не тільки цікавий майстер витинанки, вона професійно займається вивченням цього виду декоративно-прикладного мистецтва, працюючи молодшим науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського.

     Її витинанками проілюстровано багато книжок, зокрема, книжка "Колядки і щедрівки", видана в 2007 році.

     Не можу не показати дуже гарну роботу моєї колеги по творчому шляху Ірини Зяткіної. Її витинанка називається "Соняхи".

    Ірина закінчила художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. Її батьки – вихідці з далекого Сибіру, але доля склалася так, що вона народилася і виросла в Україні і багато років пропрацювала в одній із шкіл курортного міста Бердянська. Багато її учнів із вдячністю згадують уроки образотворчого мистецтва та історії мистецтв, які вела Ірина Анатоліївна. А витинанки її, погодьтеся, заворожують своєю досконалістю, вишуканістю, тонким ажуром. На фото – Ірина Зяткіна.

     На вечірньому засіданні виступив московський художник Андрій Ігорович Нечаєв. У своїй доповіді він розповів про роботу шкільного і домашнього театру тіней. Його розповідь супроводжувався відеофільмом, який нікого не залишив байдужим. На фото (зліва направо): Анна Спаришкіна, Андрій Нечаєв і Ася Олексіївна Петриченко в залах музею.

      Інна Шабуніна – талановита майстриня з Росії (Новосибірськ). Інна на "ти" з комп'ютером та Інтернетом, вона збирає електронну і "живу" бібліотечку з вирізування. Ще рік тому у неї було більш ніж 500 електронних книг, в основному західноєвропейських авторів. Тому, напевно, її доповідь було зроблено на тему "Різдвяні історії в паперових вирізках і прикрасах". На території Росії, України, Білорусі та Литви найбільше за останній час видано книг з вирізування в Білорусі та Литві. Книжкам можна присвятити окрему сторінку на сайті. Крім гарячого зацікавлення збиранням, Інна намагається у своїй творчості відродити мистецтво вирізування в Росії і конкретно – в Новосибірській області. Вона створює свої композиції за мотивами російської народної вишивки, не копіюючи їх, а використовуючи образи і стилістику. Як наслідок, народжуються дуже органічні російські національні і одночасно сучасні зразки вирізок.

      Інна – найбільш невтомний і працьовитий учасник симпозіуму. Вона все, що змогла, скопіювала і сфотографувала (методичний матеріал, фільми і роботи учасників). А після закінчення симпозіуму поїхала в Україну разом з Людмилою Бабич, у славний Петриківський край, щоб з перших рук навчитися елементів петриківського розпису та витинанки. На фото Інна в залах Домодєдовського музею.

     З незвичайно змістовною доповіддю на симпозіумі виступила Валентина Шитікова (Сімферополь, Автономна Республіка Крим). Вона одна з небагатьох, хто робить витинанки зі шкіри. І в своєму повідомленні "Художня вирізка зі шкіри: історія та традиції" Валентина розповіла про глибинну зв'язку мистецтва вирізування зі шкіри та з паперу. На фото – В. Шитікова на тлі своїх унікальних робіт.

     Робота, яку вона тримає в руках, присвячена темі материнства. Все зроблено зі шкіри, як пише сама Валентина, "теплого матеріалу, в який вона закохана". Нижче – ця робота крупним планом.

     Другий день також був наповнений цікавими заходами. Головний з них – конференція та майстер-клас з вирізування у стінах Всеросійського музею декоративно-прикладного і народного мистецтва. У програму виїзного засідання було внесено п'ять доповідей, прослухали ми тільки три, зате які!

      Перша доповідь доктора педагогічних наук, професора Ірини Олександрівни Ликової (Росія, Москва) спиралася на дослідно-експериментальне дослідження, предметом якого було художнє вирізування у дітей старшого дошкільного віку. Доповідач розглянула вирізування з паперу як один із способів формування у старших дошкільників естетичного ставлення до світу. На фото – І.О.Ликова.

     Але мені хотілося б докладніше зупинитися на доповіді представниці Білорусі Ніни Михайлової – молодого майстра з Бреста, члена Білоруського союзу майстрів народної творчості. Її доповідь називалася "Білоруська витинанка як засіб залучення дітей до національної культури". У ньому автор показала, як художнє вирізування, знайомство з яким в Білорусі за програмою починається з дитячого садка і триває всі роки навчання в школі, допомагає сформувати національну самосвідомість людини. Свої викладки Ніна проілюструвала візуальним рядом, в тому числі фотографіями власних робіт.

Ця витинанка Ніни Михайлової називається "У Біловезькій пущі. Зубри" 40х50.

     Далі декілька фото прямо з екрану перегляду в залі, де проходила конференція.

      І третю доповідь зробила Світлана Леонідівна Яворська (художник, мистецтвознавець, викладач Домодєдовського дитячого екологічного центру "Еко-Дім") на тему: "Вирізування з паперу. До питання про принципи психологічного впливу". У ньому містяться дуже корисні рекомендації для тих, хто збирається зайнятися вирізуванням з дітьми. Як, наприклад, правильно вибрати ножиці (якими вони бувають і які найбільш придатні для дітей). С.Яворська звертає увагу на те, що вирізування з паперу є видом реабілітації для дітей та дорослих, своєрідною арт-терапією, і виділяє принципи психологічного впливу цього виду творчості на людину. На фото – Світлана Яворська на тлі своїх робіт.
      Сама вона любить вирізати дерева та букети. На фото якраз одна з таких робіт.

    Доповідь С.Яворської була багато проілюстрована фотографіями робіт майстрів різних країн. Ось деякі з них.

      Після конференції - загальна фотографія на пам'ять. В руках учасників – роботи, приготовані в дар музею. На вміщеному нижче фрагменті фотографії в першому ряду зліва - направо Інна Шабуніна (Росія), Одета Туменайте-Браженене (Литва), Маріанна Любас (Україна), у другому ряду – Ірина Зяткіна і Людмила Бабич (Україна).

     Майстер-клас з вирізування з паперу в цьому ж залі, де була конференція, пройшов жваво і плідно. Вирізували і діти, і дорослі. ми бачимо, як майстер Ірина Зяткіна (Україна) ділиться секретами майстерності з московською школяркою. У всій позі дівчинки – непідробний інтерес і захопленість. 

     На фото нижче – Ольга Шинкаренко, відомий майстер витинанки з Києва, розповідає всім охочим, як правильно виконувати вириванку (як відщипувати папір пальцями і створювати задуману композицію).

      Цей другий день симпозіуму тривав ще в залах музею, де для нас провели цікаву екскурсію і де ми побачили унікальні експонати, які нам дозволили сфотографувати. Після цього основна маса учасників відправилися в Коломенське. І як прийнято в таких випадках говорити – втомлені, але задоволені – всі повернулися пізно ввечері, щоб спілкуватися, проводити ще стихійні майстер-класи та ділитися враженнями. А попереду був третій день симпозіуму. Його тематика – "Творча" кухня "майстрів".

      Ми всі знову зібралися 9 вересня у затишному приміщенні Домодєдовського історико-художнього музею для того, щоб поговорити про творчу "кухню" майстрів: у кожного є свої напрацювання, є спірні питання, які необхідно обговорити в колі однодумців.
      Першою дали слово для виступу Маріанні Любас (м. Кривий Ріг, Україна). У своїй доповіді "Українські витинанки та їх символіка" автор розповіла про те, які древні знаки-символи найбільш характерні для української витинанки. Але що мені особливо сподобалося в доповіді Маріанни, так це її методична сторона, де було показано, як і чому учні, які виконують творчу роботу в техніці "витинанка", повинні використовувати символіку і як аргументувати її застосування. Маріанна викладає в музичній школі на відділенні декоративно-прикладного мистецтва разом зі своїм чоловіком Валерієм Любас. Вони обидва – великі шанувальники української народної творчості і дуже багато роблять для її популяризації в рідному місті. На фото – учнівська робота, виконана в техніці "вириванка". Важко передати ті почуття, які викликає ця робота. Святковість, радість, безпосередність і національний колорит – усе тут присутнє.

      На фото – Маріанна розповідає про своїх учнів і методику роботи над такою захоплюючою темою, як "Символіка української витинанки".

     Далі викладаю для перегляду кілька учнівських робіт. Вони всі цікаві по-своєму. Хочу звернути увагу на те, що всі роботи творчі, всі композиції авторські (Маріанна за цим суворо стежить), жодних шаблонів, тільки самостійна творча праця.

      Майстер петриківського витинанки Бабич Людмила Володимирівна виступила з доповіддю на тему "Думки-витинанки". Людмила – абсолютно унікальна людина. Вихованка петриківської школи декоративного розпису, вона більше 20 років тому захопилася петриківською витинанкою та створила народну студію. Вісім її учениць прийняті в Національну спілку майстрів народного мистецтва України, а студію вони відвідують вже разом зі своїми дітьми.

     Про свою роботу в техніці вирізування розповіла також талановита художниця Людмила Степанівна Ярославцева (Росія, Домодедово) в доповіді "Вирізування як прагнення до прекрасного". Вона працює в жанрі портрета, силуетної ілюстрації, причому, працює швидко і домагається великої подібності з моделлю. Людмила – дуже обдарована особистість. Вона пише вірші, пісні та оповідання.

     А це я – автор фоторепортажу – зі своєю лялькою-мотанкою та роботою в стилі петриківського розпису, які я привезла з села Осипенко Бердянського району Запорізької області (Україна) в дарунок Домодєдовському музею. На симпозіумі виступала двічі з різними темами: "Витинанкова карта України" і "До питання про етимологію українського терміну "витинанка". Розглядаючи етимологію терміну, час і обставини його появи, спробувала обґрунтувати  польський вплив на цей процес. Але сучасне використання терміну показує, що він стає в наш час загальнозрозумілим і загальнодоступним, упізнаваним і виходить на рівень міжнародного терміну. З цією статтею ви також зможете ознайомитися на нашому сайті.

    В кінці дня засідання виступила Ася Олексіївна Петриченко, зробивши дуже цікаве повідомлення "Про систематизацію вирізок". Вона розклала всі типи вирізок в струнку систему, підтвердивши свої висновки масою яскравих прикладів. Стаття обов'язково буде представлена на сайті, оскільки вона потрібна і майстрам вирізування, і мистецтвознавцям. Є над чим подумати.
        Із заключним словом за підсумками симпозіуму виступила Світлана Яворська.
       Фотографія на пам'ять в залах Домодєдовського музею. Всі ми, повірте, були щасливі.

      Мені хотілося б також сказати добрі слова про тих учасників симпозіуму, хто не виступав з доповідями, але приїхав з чудовими роботами, бажанням спілкуватися, ділитися своїми знаннями та досвідом і самим вчитися. Це дуже важливо. На фото праворуч ви бачите багатьом знайому по "Країні майстрів" Валентину Вільчинську. Вона прилетіла з Південно-Сахалінська і, не побоюся цих слів, була душею і маленьким моторчиком симпозіуму. Вона з усіма познайомилася і поспілкувалася, брала участь у всіх майстер-класах та сама їх проводила в готельному номері. Валентина вчила нас, наприклад, тисненню по пергаменту, і під її керівництвом ми зробили перші свої роботи в цій техніці, за що їй величезне спасибі.

     Не уявляю собі симпозіуму без литовської делегації: Клайдас Навіцкас, Одета Туменайте-Браженене, Рома Гудайтене, Рамуте Крауялене – вони були прекрасні в своїй творчості і людському спілкуванні. Ми всі жалкували, що не змогла приїхати Лаймуте Федосєєва – чудовий майстер і педагог.

       Хоча українська делегація була численною, але нам теж не вистачало тих, хто збирався бути, але не зміг: Оксана Городинська, Василь Корчинський, Андрій Пушкарьов, Оксана Цимбалюк, Олена Тихонюк, Ірина Мазурок-Покиданець. Доповіді всіх учасників симпозіуму та ілюстрації до них зібрані у збірнику "Художнє вирізання: від минулого в майбутнє", редактором якого є А. О. Петриченко. На першій сторінці обкладинки – фрагмент витинанки Інни Шабуніної "Бабусина фіранка".

     Особливу вдячність хочеться висловити директору та співробітникам Домодєдовського музею. У такий непростий час вони зробили все можливе і неможливе для того, щоб учасники симпозіуму відчували себе комфортно, щоб все заплановане було виконано. Майстри в знак подяки поповнили музейну колекцію своїми роботами, що я вважаю дуже престижним для авторів.

Насамкінець хочу сказати, що такі зустрічі безцінні, а вступ до нашого співтовариства відкритий для всіх, хто любить таке демократичне та прекрасне мистецтво, як художнє витинання.