Руденко Марія Авксентіївна

(1915-2003)

(Україна, Вінницька обл., Слобода Яришівська)

 Автор - А.О.Петриченко - зберігач колекції історико-художнього
музею м.Домодєдова (Росія, Московська область).

     М.А. Руденко народилася і прожила все життя в селі Слобода Яришівська Могилів-Подільського району, в якому здавна побутувала традиція оздоблення хат витинанками (Західне Поділля).

     Працювала Марія Авксентіївна вчителем рідної мови та літератури в місцевій школі, вела гуртки естетичного, духовного виховання дітей, створила фольклорно-етнографічний ансамбль «Горлиця», якому в 2012 році виповнилося 50 років. З цим колективом Марія Авксентіївна зібрала близько 3 тисяч пісень, колядок, щедрівок, казок, прислів'їв, приказок, байок і загадок. Вона – одна з небагатьох, хто взявся за відродження унікального жанру народного мистецтва – українських витинанок.

     Марія навчилася вирізати ще в дитинстві, спостерігаючи, як її мати і бабуся прикрашають до свят хату яскравими самобутніми витинанками. У своїй творчості М.Руденко віддавала перевагу одинарним витинанкам з одноколірним візерунком, які найбільш характерні для Поділля, і на її думку, "вимагають більше вміння, уваги, терпіння, ретельності у виконанні. Така витинанка мусить бути суцільною, єдиною". Композиції майстрині здебільшого мають форму прямокутника або стрічки-лиштви. Папір вона складала удвічі або вчетверо, у результаті чого утворювалися візерунки традиційної рапортної будови – «двійнята» і «четверики».

      Характеризуючи творчість Марії Авксентіївни Руденко у своїй книзі "Українські витинанки", М.Є.Станкевич пише: «Творчість Руденко охоплює значне коло тем, показує широкий діапазон художньо-образних можливостей витинання, єдність традиційних принципів композиційного рішення з новаторськими”. “Її твори вирішені узагальнено, площинно, вагомо, створюють враження конструктивної міцності. Зв'язки проходять по осях симетрії, а краї орнаменту глибоко витяті, сформовані вільно і динамічно.

     Зустрічаються і сюжетні композиції, для яких характерна стисла розповідність, узагальність і символічність мотивів, іноді плакатний лаконізм».

     Найчастіше сюжети робіт М.А.Руденко – це ілюстрації до українських народних пісень або приказок.

     Марія Авксентіївна Руденко – заслужений працівник культури УРСР. З 1972 року вона постійно брала участь у виставках народної творчості. Саме вона у 2000 році була ініціатором проведення Республіканського фестивалю витинанки, і тепер це свято проходить що три роки і відзначається з великим розмахом, підтримуване міською та районною адміністраціями. У 2011 році фестиваль вперше набув статусу міжнародного, за участю майстрів з Білорусі, Росії, Литви та Молдови.

     У пам'ять про Марію Авксентіївну в Могилеві-Подільському створено музей етнографії та народного мистецтва, який носить її ім'я.

    У публікації використані матеріали з книжки М.Є.Станкевича "Українські витинанки".

Фотографію М.Руденко для публікації було надано
директором Музею етнографії і народного мистецтва ім.М.Руденко  М.Гоцуляк

Ілюстрації - з колекції О.М. Петриченка та Музею етнографії і народного мистецтва ім.М.Руденко